Шпінель - досить рідкісний камінь, застосовуваний для створення ювелірних виробів. Оскільки ціни на
натуральну шпінель досить високі, в ювелірному
виробництві широко використовуються штучно
вирощений самоцвіти. Синтетично отримана шпінель практично не має відмінностей від природного, за винятком більш високої чистоти (прозорості) каменю, і, звичайно, значно більш доступної ціни.
Сучасні технології дають змогу виробляти повні
аналоги натуральних самоцвітів, зокрема й шпінелі.
Зараз використовується кілька способів
синтезування шпинелі. Однак найчастіше
синтетичну шпінель отримують за методом Вернейля,
що полягає в отриманні чистого прозорого
мінералу з оксидів магнію й алюмінію.
Колір одержуваної шпінелі має найширшу палітру, і
залежить від доданих домішок. Так, наприклад, кобальт
дає синій відтінок, оксид хрому — червоний або рожевий.
У разі підвищення температури плавлення той самий оксид
хрому дає зелений колір різної інтенсивності. Для
отримання блакитного, золотистого, фісташкового кольорів
використовується фтористий свинець. Насичений блакитний
колір надають каменю золото та сірий колчедан.
Основними відмінностями синтетичної шпінелі від
натуральною є:
- доступні ціни;
- вища твердість і щільність;
- немає в кристалі природних увімкнень, як-от
повітряні бульбашки, внутрішні смуги, тріщини (так
звані "дзеркала", замутні ділянки;
— сильніший блиск і найкраща гра світла на гранях каменю.
